Чачапояс: біле містечко серед зелених гір
Любителі історії, природи і шукачі місцевих традицій запрошуються до Чачапояс! Заповнити свою туристичну програму на тижні вперед можна тут із легкістю.
Обов'язково слід відвідати такі місця, як Куелап, Карахія, водоспад Ґокта, де побували ми, а також лагуну Кондорів (Laguna de los Condores), музей Леймебамба (Museo Leymebamba), мавзолей Реваш (Mausoleos Revash), печери і багато інших цікавинок.
А ще варто неодмінно погуляти містом, яке сліпить білими охайними будиночками, чемно збудованими в обіймах зеленого гірського кола.
З просуванням на північ Перу кожне місто нам подобалося все більше і більше. Уарас був гарнішим за Ліму. Трухійо здалося милішим від Уарасу. Думаю, Чачапояс був верхівкою нашої симпатії і дуже сильно запав у серце і закарбувався у пам'яті.
Старі вузенькі вулиці попри білі будиночки. Вікна, двері і вивіски, як на підбір, - з темного дерева: однакового кольору і стилю. Нічого зайвого у оздобленні вулиць, все підібрано з великим смаком.
Головна площа збирає людей, місцевих і туристів, які лежать на газонах, бавляться з дітьми, приходять сюди на обід або потеревенити з колегами і друзями. Для молоді проїзна частина перекривається на вихідних для гри у футбол та іншого спортивного дозвілля.
Місцеві ресторанчики пригощають величезними смачними порціями за 5 солів.
Але головне, що магнетично притягує до Чачапояс, - це люди. Ці відкриті, щирі, усміхнені обличчя я не раз пригадаю потім у південній частині Перу. Люди тут дуже добрі, готові йти на зустріч і допомагати туристам, багато питають вас і розповідають про себе. Знаходяться, так і хочеться сказати, у контакті з гостями.
Як доїхати: до міста Чачапояс ми їхали нічним автобусом з Трухійо за 60 солів.
Обов'язково слід відвідати такі місця, як Куелап, Карахія, водоспад Ґокта, де побували ми, а також лагуну Кондорів (Laguna de los Condores), музей Леймебамба (Museo Leymebamba), мавзолей Реваш (Mausoleos Revash), печери і багато інших цікавинок.
А ще варто неодмінно погуляти містом, яке сліпить білими охайними будиночками, чемно збудованими в обіймах зеленого гірського кола.
З просуванням на північ Перу кожне місто нам подобалося все більше і більше. Уарас був гарнішим за Ліму. Трухійо здалося милішим від Уарасу. Думаю, Чачапояс був верхівкою нашої симпатії і дуже сильно запав у серце і закарбувався у пам'яті.
Старі вузенькі вулиці попри білі будиночки. Вікна, двері і вивіски, як на підбір, - з темного дерева: однакового кольору і стилю. Нічого зайвого у оздобленні вулиць, все підібрано з великим смаком.
Головна площа збирає людей, місцевих і туристів, які лежать на газонах, бавляться з дітьми, приходять сюди на обід або потеревенити з колегами і друзями. Для молоді проїзна частина перекривається на вихідних для гри у футбол та іншого спортивного дозвілля.
Полуднева сієста у тіні пальм на головній площі міста |
Дітлахи бавляться у футбол перед головним собором |
Але головне, що магнетично притягує до Чачапояс, - це люди. Ці відкриті, щирі, усміхнені обличчя я не раз пригадаю потім у південній частині Перу. Люди тут дуже добрі, готові йти на зустріч і допомагати туристам, багато питають вас і розповідають про себе. Знаходяться, так і хочеться сказати, у контакті з гостями.
Як доїхати: до міста Чачапояс ми їхали нічним автобусом з Трухійо за 60 солів.
Ціни актуальні на грудень 2013
© Авторські права належать автору цього блогу. Використання всіх матеріалів (фото, текст, частини тексту, відео) можливо тільки з посиланням (гіперпосилання) на джерело.
Коментарі
Дописати коментар