Kuélap - неприступна фортеця чачапояс

Найвідомішим місцем в Перу, звичайно, є Мачу Пікчу. Протягом подорожі Південною Америкою нам зустрічалось багато людей, які приїхали в Перу тільки заради Куско і давнього загадкового міста інків. Проте такі мандрівники не знають, що втрачають багато цікавого, ігноруючи інші історичні шедеври.

На півночі Перу серед гір і амазонських лісів у 10-15 ст. панувала цивілізація чачапояс (ісп. chachapoyas). Культура чачапояс залишила по собі багато важливих, з точки зору археології, кам'яних поселень, а також поховальних об'єктів: мавзолеїв і саркофагів.

Одним з найпотужніших міст цивілізації чачапояс був Куелап (ісп. Kuélap). За своєю суттю це - місто-фортеця, яке було обнесено великою кам'яною стіною заввишки 20 м.

Ми попали в Куелап в дощ, але непогода тільки підкреслила недоступність фортеці

Місто вражає з перших хвилин: високо в горах, серед квітучих лісів, в хмарах і тумані воно вимальовується в потоці дощу і зелені.
Вдале розташування Куелапа забезпечувало культурі чачапояс багаті пасовища для худоби, вологий клімат Амазонії для великих врожаїв і важкодоступність для ворогів через гірську місцевість і фортифікації.

У місті, розташованому на гірському хребту, мешкало 3000 людей

Ймовірно, цивілізація чачапояс була войовничою: місто було побудовано з усіма мірами безпеки і неможливістю захоплення іншими племенами.
Вхід у Куелап - це вузький лаз, який йде стрімко вгору по слизькому камінню. Це не давало можливості будь-яким загарбникам вдиратися в місто неочікувано, адже пройти крізь браму можна тільки поодинці.

Куелап не має дверей, але головний вхід, який веде у місто, не так просто здолати

В цьому місці вузького коридору-входу до фортеці потрібно було йти  боком

Нарешті пройшовши в місто крізь стіни, які звужуються з кожним твоїм кроком, ми зрозуміли, що на цьому не закінчилась безпека мешканців фортеці.
Кожен будинок у Куелапі мав круглу форму, і такої архітектурної думки ми ще не бачили. В будинках не було вікон, і ми ледве побачили отвір для входу. Вважалось, що круглі конструкції легше обороняти, а ворогам важче захоплювати: нема кутів - немає нападів зненацька, немає вікон - немає непрошених гостей.

Цей будинок було реставровано. Більшість будинків Куелапу збереглися тільки наполовину

Ось цей простір між стінами на передньому плані фото (внизу) - це вулиці міста. Їх спеціально зроблено вузькими знову-таки, щоб "просіяти" імовірних завойовників по одному для легшої оборони і мінімізації захоплення. Виглядає, як щілина між каміннями :).

По всьому видно, що племена чачапояс були стратегічними вояками.

Щільно забудоване місто на самісінькій вершини гори:
крок вбік з вузької стежки між будинками і - прірва

Крім властивого войовничого характеру, культура чачапояс дуже шанувала своїх предків. Мерці були настільки важливі для нащадків, що давні чачапояс відомі у збереженні і бальзамуванні тіла - муміфікації. Про поховальні обряди цієї цивілізації варто розповісти у наступному пості. А зараз подивимося, як ставилися до мерців у Куелапі.

Будинки мешканців не відрізнялися один від одного, і всі мали певну однакову структуру, як на фото внизу. Місце для спання праворуч, яке відмежовувалось від іншої частини кімнати певними тунелями, які чітко видно на фото. В таких тунелях знаходилися... морські свинки. Виходить, що морська свинка, яка зараз є традиційною стравою перуанської кухні, годувала предків сучасних перуанців ще 1100 років тому назад! Ці тваринки мали в давнину і досі мають велике значення для виживання народів Перу. Але не тільки маленькі свинки складали раціон давніх цивілізацій. В центрі кожної кімнати є великий камінь-стіл, на якому мололи кукурудзу за допомогою іншого великого каменю. І було ще одне місце в кожному будинку. На фото ліворуч - ніби невелика ямка з камінням. Насправді, це - велика яма для... кісток пращурів, які постійно зберігалися тут, прямо в будинку. Виходить, що люди співіснували в одному просторі і з тваринами, і з мертвими.

Помешкання культури чачапояс у Куелапі

В таких ямах зберігались лише тільки кістки. Попередньо тіло залишали в якомусь іншому місці. З ним відбувались природні процеси розкладання, можливо, не без допомоги диких тварин і птахів. Рештки потім збирали і зберігали в домі. Таким чином нащадки шанували своїх батьків.

Отвір, де зберігались кістки пращурів в будинках

Звички давніх племен можуть дивувати, але такими були традиції тих часів.
Куелап являє собою великий комплекс цивілізації чачапояс. Думаю, вони знали, що робили.

Місто складалось з двох рівнів, розділених ще однією високою кам'яною стіною. Таким чином, верхня частина міста була ще більш захищеною. Можливо, на другому рівні мешкали вожді.

Деякі будинки оздоблені орнаментом по периметру. Мабуть, в таких і жила верхівка суспільства або жерці.

Трикутники і ромби - орнаменти старовинних будівель Куелап

 Варто придивлятись до високих стін уважніше: тут також можна знайти малюнки - птахів, змій та інші.

Наче зображення облич на стіні. Вже витерті віками

У Куелапі всі будинки круглої форми, окрім двох-трьох, які звичайні прямокутні. Ці будинки були побудовані інками після захоплення ними фортеці у 15 ст. Яким чином інкам все-таки вдалось завоювати таке недоступне місто, як Куелап? Кажуть, що у всіх своїх завоюванням інки діяли не силою, а хитрістю. Вони входили у довіру однієї людини чи кількох людей племені, якимось чином переконували довірливих перейти на їхній бік, а потім ця людина чи група людей здавала своє селище в руки інків. Більшість захоплень відбувалось без бою. На мій погляд, це - професійне вербування :).

Сліди архітектури інків, яким все-таки вдалося захопити Куелап

Окрім геніальної продуманості з безпеки фортеці, чіткості в містобудуванні і кам'яних споруд, Куелап не зможе не сподобатись своєю неповторною красою. Адже, все, що описано вище, просто тоне в зелених деревах, квітах і травах, а ще - в білих хмарах.

В когось городи зрошуються в хмарах :)

Завжди є щось в цьому неймовірне - стояти на горі вище хмар

Смітник. Дуже мило: не відволікає від краси і вписується в історію і руїни

І тут крізь вологу, яка буквально висіла в повітрі, ми вперше в житті побачили їх... Лами

Ламі пасуться серед руїн у високогірному місті Куелап в Перу

Попри дощову погоду, в яку ми потрапили у Куелап, нам це місце дуже сподобалось. Можливо, навіть дощ додавав фортеці загадковості і вишуканих фарб. Нам не просто треба було слідувати екскурсії, а ніби боротись за повноцінний пейзаж зверху з гір, подумки розганяти туман і хмари, злитися і водночас радіти вітру, який і обливав нас з голови до ніг прохолодним дощем, але й допомагав перемінити погоду. Певно, що в таких умовах і жила цивілізація чачапояс в давні часи, адже вологий клімат притаманний цій частині Перу. Можливо, це також була частина глобального плану з безпеки: в туман і дощ ніхто не може побачити стіни міста ні з якої точки.
Навіть зараз, повернувшись в Україну, я подумки повертаюсь в красу Куелапа і розумію, що такі невідомі місця зовсім не поступаються туристичному Мачу Пікчу, а навпаки цікавлять відсутністю натовпу і важкодоступністю.


Як доїхати і скільки коштує: до Куелапа легше і краще всього взяти тур. Він починається з міста Чачапояс о 8 ранку і коштує 35 солів. У вартість туру НЕ включена вартість вхідного квитка - ще 15 солів.
Я знаю, що ціни на тур постійно міняються: ще 1,5 роки тому він коштував 60 солів, але конкуренція зробила своє діло в правильний для нас бік, і тури стали дешевшими. Зараз ціна відповідає послугам: машина туди-назад + гід.
З собою варто взяти їжу, т.я. тур на цілий день.

*Ціни актуальні на грудень 2013

© Авторські права належать автору цього блогу. Використання всіх матеріалів (фото, текст, частини тексту, відео) можливо тільки з посиланням (гіперпосилання) на джерело.