Одне з див Ісландії, яке підкорило мене, це - льодовикове озеро Jokulsarlon. Тисячолітні льоди сповзають з льодовика, який, згідно з записами перших поселенців, був тут ще у 870 р. н.е., коли перші вікінги припливли на острів.
Льодовик Breiðamerkurjökull, який зараз щодня годує лагуну айсбергами, розрісся під час малого льодовикового періоду. З підняттям температури у 20 ст. вічна мерзлота почала танути, втрачаючи свої замерзлі набутки та тисячолітні скарби - сині льодові брилі, джерела дорогоцінної прісної води, що зараз віддаються просто в океан, ніби невиправдане жертвоприношення.
 |
Тисячолітній льодовик Breiðamerkurjökull щороку меншає у розмірах. Проте озеро Jokulsarlon збільшується за його
рахунок майже щодня |
Jokulsarlon - найглибше озеро в Ісландії (248 м). Проте воно не було таким раніше. З 1975 р. воно виросло з 8 км² до 18 км². З часу, коли льодовик почав відступати, він вивільнив найглибшу свою територію.
Сині, блакитні, білі, прозорі - ці айсберги надзвичайної краси! Вони повільно дрейфують від скелястих берегів, де були народжені, до відкритого океану наче роками чекали на свою останню подорож.
Ніби після довгої сплячки вони, спочатку неповороткі та незграбні, кружляють навколо себе, кректять і з силою розламуються, щоби віддати себе стрімкій воді, яка тут же підхоплює їх, легких, і виносить з затишної лагуни на вирок хвилям та прибою.
 |
| Наче кристали Swarovski на чорному бархаті |
 |
| Крізь кристали льоду, що виблискують на сонці, цікаво дивитися на світ |
 |
Вже не одноразово казала, що вода - один з найліпших митців світу.
Тут: репліка на "Крик" Едварда Мунка.
Символізм на останній подих льоду перед знищенням водою і сонцем? |
 |
| Всередині |
 |
| Не інакше, як дорогоцінний діамант! |
 |
| Здорова, міцна стіна з льоду! Ні зламати ані трошки. Мабуть, хвилі не справилися з таким шматком і виплюнули на берег, щоб сонце, як пекуча оса, підточувало його поступово |
 |
| Голова морського велетня з роззявленою пащекою ловить гомінких чайок |
 |
| Мільйони чайок полюють на морську рибу. Іноді тут можна побачити навіть тюленів |
 |
| Лід, викинутий хвилями на чорний вулканічний пісок, застеляє берег наче шматочки білої вати, акуратно викладеної для декорацій якогось фільму. Дивишся на горизонт і не віриш, що все це вкрито уламками блакитно-прозорого льоду |
 |
| Неймовірна краса! Фарби, світло, тіні, блиски... |
 |
| Мені всюди бачилися фігури, образи, картини. Хіба це не хвіст кита? Це точно гігантський кит, який занурюється під воду! |
 |
| Кажуть, що за кольором та шарами айсбергу можна визначити його вік. Цей видався мені найдавнішими |
 |
| Озеро Jokulsarlon вважається одним з природних див Ісландії. Однозначно, це - те, що потрібно побачити. Ця природа зачаровує, відкривається по-новому перед тобою, залишає блискові спогади |
 |
| Banksy чи Pøbel? Полярний ведмідь з ложкою і візком з супермаркету |
 |
| Льодовик Breiðamerkurjökull |
Читайте попередній пост:
Ісландія. Частина 3 - Чорні пляжі та ісландський мох
© Будь ласка, будьте чемні і ставте посилання на мій блог при використанні будь-якого контенту.
Льодовик Breiðamerkurjökull, який зараз щодня годує лагуну айсбергами, розрісся під час малого льодовикового періоду. З підняттям температури у 20 ст. вічна мерзлота почала танути, втрачаючи свої замерзлі набутки та тисячолітні скарби - сині льодові брилі, джерела дорогоцінної прісної води, що зараз віддаються просто в океан, ніби невиправдане жертвоприношення.
Сині, блакитні, білі, прозорі - ці айсберги надзвичайної краси! Вони повільно дрейфують від скелястих берегів, де були народжені, до відкритого океану наче роками чекали на свою останню подорож.
Коментарі
Дописати коментар