Фінляндія. Маршрут на 4 дня
Їхати у Північну Європу - це перш за все їхати на природу. Ліси, поля, ялинки, квіти, водойми, скелі - все, що бачиш з літака, приземляючись у Скандинавських та інших північних країнах.
Подорожуючи у Фінляндію, я чітко вирішила, що, окрім Гельсінкі, Тампере (де відбувався матч Фінляндія-Україна), ми підемо в похід в ліс. Тому наша подорож обіцяла бути насиченою.
За день до матчу збірних Фінляндії й України летіло багато фанів, літак був переповнений, і нам з Вітею зробили апґрейд до бізнес-класу (для мене вдруге за цей рік).
"Як тут зелено!" - мені здається, цю фразу я повторювала найбільше у Фінляндії. Через більш холодний клімат квіти тільки почали квітнути, і ми знову побачили кульбабки і бузок, які в Україні відцвіли місяць тому. Весна, дубль 2. Люблю завдяки подорожам двічі жити весну!
У Фінляндії ми взяли машину на прокат. У нашому випадку це був найоптимальніший транспорт: за планом ми мали відвідати міста Гельсінкі, Тампере, потім зробити сплав на каяку і піти в ліс (різні національні парки) і наприкінці відвідати містечко Порвоо. Враховуючи вартість транспорту у Фінляндії і наш маршрут, ми напевно зекономили на двох кошти і час.
Гельсінкі мені сподобалися. Тут є історичні будівлі, що нагадують замки, парки, затока і безліч островів.
Готель Торні (Torni, що в перекладі означає "вежа") має бар на останньому поверсі з панорамними вікнами, звідки можна побачити все місто. Крім бару, на передостанньому поверсі цього готелю є звичайний оглядовий майданчик з видом на столицю. Вхід туди вільний.
Гельсінкі відомі дивними церквами. Одна з них - Каплиця тиші (Kamppi Chapel of Silence), що ніби збудована з маленьких дощечок (як сауна) :). На жаль, всередину ми не потрапили, оскільки прийшли після закриття.
Також у місті мені цікаво було відвідати квартал дизайну (Design district), відомий дизайнерськими майстернями, магазинчиками і шоу-румами. Він знаходиться на перетині вулиць Punavuori, Kaartinkaupuni, Kamppi i Ullalinna. Але, на жаль, ми нічого такого там не побачили. Можливо, через те, що частина вулиць - на реставрації і була перекрита, можливо, через прохолодну погоду або через те, що все закривається о 18:00.
Єдине, що здивувало: в Гельсінкі було багато сміття на вулицях. Такого давно вже не зустрічали в ЄС.
Люди дуже привітні, наче більш емоційні, ніж скандинави. Хоча типова риса "не втручатися у ваші справи" притаманна і фінам. Наприклад, ми йшли з картою, і люди самі зупинялися допомогти нам і, давши мінімальні пояснення, розверталися і йшли, ніби закінчивши на півслові. Інший приклад: ми три ночі знімали кімнату по Airbnb в різних містах і щоразу нам здавалося, що ми одні в будинку, настільки господарі тихенько робили свої справи, що ми їх навіть не бачили.
Тампере - це промислове місто, яке знаходиться на берегах великих озер і має канали в центрі.
В цілому суходіл країни весь порізаний водоймами, річками і затоками, що створюю дуже красиві ландшафти.
Центр міста дуже красивий. Промислові будівлі з коричневої цегли з великими вікнами, канал, вздовж якого раніше простягалися промзони, а тепер громадські простори і парки. З тих об'єктів, що ми впізнали, тут є ГЕС і текстильне виробництво.
Як і більшість розвинених країн, Фінляндія ревіталізує старі промислові об'єкти і території.
У Тампере є гігантська текстильна фабрика Finlayson, що діє ще з 1820 року. Вона і зараз виготовляє текстиль і дуже популярна на півночі Європи, створючи красивий текстиль для дому у "скандинавському" дизайні.
Імовірно, зараз через глобалізацію й автоматизацію фабрика не використовує всі промислові приміщення, збудовані ще у 19 ст. Тому велику частину їх переформатовано у креативний квартал з кількома музеями історії та мистецтва, галереями і ресторанами для відвідувачів. Також частина промзони - це офісні приміщення.
Тут, крім іншого, відбувається вуличний ярмарок продуктів. І в цілому великий комплекс старої фабрики зараз виглядає, як арт-об'єкт.
У Гельсінкі я також знайшла ревіталізовану скотобійню (Teurastamo), де раніше забивали худобу на м'ясо, а зараз використовують, як майданчик для концертів і вуличної їжі. Дуже крута локація, яку, на жаль, ми не змогли відвідати, оскільки там відбувався 4-денний рок-фестиваль з досить дорогими квитками.
Загалом Фінляндія - це музична країна. Такої кількості рок і метал груп немає ніде у світі. Наприклад, під час нашої подорожі в країні відбувалося щонайменше 4 рок-фестивалі, гостями одного з яких були Rammstein і Evanescence.
Одним зі стереотипів Фінляндії є культ сауни. Ніби-то сауни є у кожному будинку і фіни відвідують її дуже часто. Фактично це правда. У нашому другому будиночку по Airbnb була сауна, де ми із задоволенням відвисли/зависли/відкисли/відпочили після футбольного матчу :).
Хочу сказати, що до цієї сауни у Фінляндії, я не любила ні цю процедуру, ні цей вид розслаблення. Але я зрозуміла, що до цього моменту, я просто була в якихось неправильних саунах. Якщо грамотно поєднати гарячу сауну і холодний душ, то дійсно це класно розслабляє і тонізує.
Наступного дня за планом був сплав на каяках, але його довелося відмінити, тому що пішов дощ, який тривав весь день. Добре, що він був не великий і не злякав нас піти у похід в ліс, як ми планували.
Отже каяк ми відмінили і відразу поїхали в національний парк Paijanne. Попереду на нас чекали два лісових маршрути.
Два дні ми гуляли найбільшими містами країни і було сонячно, навіть спекотно. А, як тільки настав час йти в похід, насунулися хмари і закрапав дощ. Все ж було достатньо тепло і безвітряно, тому погода не завадила здійснити задум і повністю зануритися у Фінляндію.
Траса до нашого першого пункту призначення була неповторною. Дорогу то праворуч, то ліворуч омивало якесь озеро, що виринало з зелені ялинок і так само за мить ховалося там. Таке враження, що природа враз відкрила всі свої смарагди і розклала обабіч доріг.
Так само і стежки петляли лісом і пагорбами, то підступаючи до берега якогось озера, то тікаючи від нього, натикаючись в лісі на оглядові вежі з краєвидом, що захоплює навіть під час дощу.
Під дощем в лісі панують інші кольори. Зелені і сірі, зелено-жовті, жовто-сірі, різні відтінки сірого і зеленого - кольори, що непомітно перетікають один в другий і разом складають досконалу картину природи. Під час дощу проявляються інші запахи, які загострюються через чисте, свіже повітря: квіти, трави, сосни, хвойна смола, деревина, запах озера. Іноді хотілося просто спинитися і дихати.
В лісі було тихо, час перестав для нас існувати. Так зовсім неочікувано ми бачили кількох диких тварин: зайця, куницю і білку. Здавалося, ми одні, хоча іноді зустрічалися фіни, які йшли нам на зустріч, в бік виходу. Ніхто не залишався ночувати в лісі, крім нас.
Варто сказати, що похід і стоянка в лісах Фінляндії - це дуже популярний вид активності, який місцеві люблять. Тому вони ставляться відповідально до збереження лісу і перебування людини на природі.
Вогонь можна розпалювати лише у спеціально відведених місцях, які безпечно огороджені й облаштовані ґратками для того, аби варити обід чи смажити м'ясо. Всюди є лавочки, щоб сидіти навколо вогню, а деінде є накриття від дощу, вітру і снігу.
Крім того, в кожному такому відведеному місці поряд є сарайчик, де повно дров, лежить пилка і сокира. Можна брати стільки дров, скільки потрібно тобі для вогню. Такі запаси регулярно поповнюються працівниками національних парків.
Але і це ще не все. Поряд з місцем стоянки є туалет. На вигляд такий, як в наших селах, тільки чистенький і без запаху. "Сухий туалет", як названо його на сайті парку, має унітаз, запаси туалетного паперу і серветки для рук, тирсу, якою засипаєш після себе, сміттєві пакети - майже, як удома, тільки за віконцем - сосни.
Ми варили вечерю і потім довго пили чай, дивилися на озеро перед нами і читали до півночі книги. Білі ночі без проблем дозволяють здійснювати будь-які активності допізна:).
З білими ночами ми вже познайомилися у 2015 в Ісландії.
Вранці ми побачили, як білі лебеді прилетіли на озеро. Це було вишенькою на нашому тортику відпочинку.
На місце нашої стоянки прийшов рибалка, в пакеті якого стрибала ще жива риба. Він почав розводити вогонь, щоб зварити собі каву. Фін взагалі не говорив англійською, тому ми всі спочатку замовкли, а потім Вітя за допомогою жестів поділився з ним наколотими дровами, каріматом, за що отримав шматок якоїсь деревини, яка швидко розпалює вогонь, коли навколо все вологе. Це було досить доречно, тому що, як і в Ісландію, пальник ми не брали.
Ще ми були вражені, що певні ділянки лісу були облаштовані для людей з особливими потребами. Від самої парковки для машин вела дерев'яна платформа, якою людина може доїхати або дійти з візочком чи поводирем до місця барбекю з дровами. Природа доступна для всіх.
Зараз на старих вуличках повно магазинів з етнотоварами і сувенірами, відкриті крамниці з антикваріатом, куди можна зазирнути, як в музей, і художні галереї.
На останок нашої подорожі ми ще раз пішли в сауну. Цього разу у не зовсім звичну. І я раджу всім відвідати її.
Справа в тому, що на території старого порту в Гельсінкі якісь любителі сауни власноруч збудували невеликий будиночок і облаштували його для сауни, що, між іншим, досить не проста робота. Потрібно поставити піч, нанести каміння, обшити стіни так, щоб трималась температура. Це досить відома у місті Сомпасауна (Sompasauna), яка є безкоштовною абсолютно для кожного. Можна користуватися коли хочеш. Ввечері напевно її хтось вже розпалив, тому найзручніше прийти після робочого часу. А вранці чи вдень потрібно розпалити самому.
На волонтерських засадах люди приносять сюди дрова, чисту воду, ремонтують і вдосконалюють сауну. Вона облаштована всередині так, що там одночасно вміщається десь до 15 людей. Знаходиться вона на березі Фінської затоки у старому порту. Отже, вид з панорамних вікон сауни просто шалений - на старе місто і затоку. В холодній затоці можна купатися, що є дуже крутим бонусом після гарячої сауни з паром. Навпроти порту знаходиться острів з міським зоопарком, звідки чути крики диких тварин, а особливо рев лева. Атмосферно!
Умови там досить базові, але все чисто і просто. Є полички зовні, куди можна скласти свій одяг, є вішаки, де ти лишаєш рушник чи куртку, є дерев'яні сходи у затоку.
Треба бути готовим, що фіни і фінки разом ходять у сауну голяка, і це є звичним у їхньому суспільстві. Спочатку мені були трохи важко кудись подіти свої очі, але я просто закривала їх і релаксувала. Ми були в купальних костюмах, і ще пару місцевих хлопців були в плавках. Більшість відвідувачів були голяком від молодих дівчат до чоловіків за п'ятдесят.
Я думала якісь час, чи йти в цю сауну, навіть хотіла чекати на Вітю в машині, але зовсім не пожаліли, що пішли попаритися і зануритися у холодні фінські води :).
Фінляндія - це остання країна північної Європи, куди я потрапила після Норвегії, Данії, Швеції, Литви, Латвії, Естонії та Ісландії. Однозначно можу сказати, що у мене особлива любов до нордичних країв. Якась є особливість у їхньому мінімалізмі, простоті, вмінню радіти звичайним речам, як от теплим променям сонця, водоймам чи лісам. Обов'язково повертатимусь в ці місця, що вже не раз робила.
Бюджет подорожі і мандрівні нотатки.
Ми летіли МАУ прямим рейсом з Києва за 75 євро в обидва боки. Як я вже писала, нас ще і пересадили у бізнес-клас.
Пересувалися країною ми на машині. Орендували Toyota Yaris Hybrid за 167 євро на 4 дні. Це точно дешевше, ніж пересуватися потягами на двох за нашим маршрутом.
Бензин вийшов 49 євро, проїхали приблизно 650 км (вартість бензину 1,44 євро/л).
Парковки в містах ми всюди знаходили безкоштовні. В основному вони біля міських парків. На вихідних такі парковки безкоштовні необмежену кількість часу. В будні дні - від 60 до 90 хв.
Парковки біля національних парків безкоштовні.
Їли ми весь час в буфетах, а вранці готували вдома. Буфети - від 7,9 до 11,50 євро з людини.
Ціни високі на житло і транспорт, але досить доступні на їжу (буфет) і на одяг і взуття (я спеціально дивилася кілька вітрин, на шопінг не було часу).
Жили ми три ночі по Airbnb за цінами від 23 до 35 євро за кімнату. У вартість нашої найдешевшої кімнати входив сніданок і сауна за додаткові 3 євро :).
Одну ніч ночували в наметі в лісі.
Подорожуючи у Фінляндію, я чітко вирішила, що, окрім Гельсінкі, Тампере (де відбувався матч Фінляндія-Україна), ми підемо в похід в ліс. Тому наша подорож обіцяла бути насиченою.
За день до матчу збірних Фінляндії й України летіло багато фанів, літак був переповнений, і нам з Вітею зробили апґрейд до бізнес-класу (для мене вдруге за цей рік).
"Як тут зелено!" - мені здається, цю фразу я повторювала найбільше у Фінляндії. Через більш холодний клімат квіти тільки почали квітнути, і ми знову побачили кульбабки і бузок, які в Україні відцвіли місяць тому. Весна, дубль 2. Люблю завдяки подорожам двічі жити весну!
У Фінляндії ми взяли машину на прокат. У нашому випадку це був найоптимальніший транспорт: за планом ми мали відвідати міста Гельсінкі, Тампере, потім зробити сплав на каяку і піти в ліс (різні національні парки) і наприкінці відвідати містечко Порвоо. Враховуючи вартість транспорту у Фінляндії і наш маршрут, ми напевно зекономили на двох кошти і час.
Гельсінкі
У мене були низькі очікування щодо Гельсінкі, тому що на різних ресурсах часто можна побачити, що місто схоже на Пітер. Але це не так. Гельсінкі мають пішохідні зони і типову архітектуру північних європейських країн, де домінують будівлі з коричневої цегли і зеленими дахами.Є певна особлива атмосфера у північних країнах Європи, яку не сплутаєш більше ні з чим |
Ось тут мені трошки нагадало Пітер, наприклад. До того ж вулиця має додатковий підпис кирилицею "Софійская" |
Гельсінкі мені сподобалися. Тут є історичні будівлі, що нагадують замки, парки, затока і безліч островів.
Готель Торні (Torni, що в перекладі означає "вежа") має бар на останньому поверсі з панорамними вікнами, звідки можна побачити все місто. Крім бару, на передостанньому поверсі цього готелю є звичайний оглядовий майданчик з видом на столицю. Вхід туди вільний.
Набережна у Гельсінкі |
Також у місті мені цікаво було відвідати квартал дизайну (Design district), відомий дизайнерськими майстернями, магазинчиками і шоу-румами. Він знаходиться на перетині вулиць Punavuori, Kaartinkaupuni, Kamppi i Ullalinna. Але, на жаль, ми нічого такого там не побачили. Можливо, через те, що частина вулиць - на реставрації і була перекрита, можливо, через прохолодну погоду або через те, що все закривається о 18:00.
Університет Гельсінкі. Відомо, що у Фінляндії найкраща освіта у світі |
Єдине, що здивувало: в Гельсінкі було багато сміття на вулицях. Такого давно вже не зустрічали в ЄС.
Люди дуже привітні, наче більш емоційні, ніж скандинави. Хоча типова риса "не втручатися у ваші справи" притаманна і фінам. Наприклад, ми йшли з картою, і люди самі зупинялися допомогти нам і, давши мінімальні пояснення, розверталися і йшли, ніби закінчивши на півслові. Інший приклад: ми три ночі знімали кімнату по Airbnb в різних містах і щоразу нам здавалося, що ми одні в будинку, настільки господарі тихенько робили свої справи, що ми їх навіть не бачили.
Тампере
Наступного ранку ми поїхали у Тампере, де відбувався матч Фінляндія-Україна в рамках відбору на чемпіонат світу з футболу 2018 (до речі, ми виграли 1:2).В цілому суходіл країни весь порізаний водоймами, річками і затоками, що створюю дуже красиві ландшафти.
Центр міста дуже красивий. Промислові будівлі з коричневої цегли з великими вікнами, канал, вздовж якого раніше простягалися промзони, а тепер громадські простори і парки. З тих об'єктів, що ми впізнали, тут є ГЕС і текстильне виробництво.
Сидіння, лежаки і шахові дошки: громадський простір на березі каналу навпроти заводу, що на фото вище |
Як і більшість розвинених країн, Фінляндія ревіталізує старі промислові об'єкти і території.
У Тампере є гігантська текстильна фабрика Finlayson, що діє ще з 1820 року. Вона і зараз виготовляє текстиль і дуже популярна на півночі Європи, створючи красивий текстиль для дому у "скандинавському" дизайні.
Імовірно, зараз через глобалізацію й автоматизацію фабрика не використовує всі промислові приміщення, збудовані ще у 19 ст. Тому велику частину їх переформатовано у креативний квартал з кількома музеями історії та мистецтва, галереями і ресторанами для відвідувачів. Також частина промзони - це офісні приміщення.
Тут, крім іншого, відбувається вуличний ярмарок продуктів. І в цілому великий комплекс старої фабрики зараз виглядає, як арт-об'єкт.
У Гельсінкі я також знайшла ревіталізовану скотобійню (Teurastamo), де раніше забивали худобу на м'ясо, а зараз використовують, як майданчик для концертів і вуличної їжі. Дуже крута локація, яку, на жаль, ми не змогли відвідати, оскільки там відбувався 4-денний рок-фестиваль з досить дорогими квитками.
Загалом Фінляндія - це музична країна. Такої кількості рок і метал груп немає ніде у світі. Наприклад, під час нашої подорожі в країні відбувалося щонайменше 4 рок-фестивалі, гостями одного з яких були Rammstein і Evanescence.
Одним зі стереотипів Фінляндії є культ сауни. Ніби-то сауни є у кожному будинку і фіни відвідують її дуже часто. Фактично це правда. У нашому другому будиночку по Airbnb була сауна, де ми із задоволенням відвисли/зависли/відкисли/відпочили після футбольного матчу :).
Хочу сказати, що до цієї сауни у Фінляндії, я не любила ні цю процедуру, ні цей вид розслаблення. Але я зрозуміла, що до цього моменту, я просто була в якихось неправильних саунах. Якщо грамотно поєднати гарячу сауну і холодний душ, то дійсно це класно розслабляє і тонізує.
Отже каяк ми відмінили і відразу поїхали в національний парк Paijanne. Попереду на нас чекали два лісових маршрути.
Національні парки Фінляндії
В цілому було не легко вибрати маршрут для походу з тієї колосальної кількості парків, лісів й озер, що є у Фінляндії. Я витратила на це багато часу. В результаті вибрала пару маршрутів з цього сайту. Треки мали би бути невеликі, такі, щоб в задоволення пройти під дощем, знайти місце для ночівлі і посидіти біля вогню перед сном.Два дні ми гуляли найбільшими містами країни і було сонячно, навіть спекотно. А, як тільки настав час йти в похід, насунулися хмари і закрапав дощ. Все ж було достатньо тепло і безвітряно, тому погода не завадила здійснити задум і повністю зануритися у Фінляндію.
Траса до нашого першого пункту призначення була неповторною. Дорогу то праворуч, то ліворуч омивало якесь озеро, що виринало з зелені ялинок і так само за мить ховалося там. Таке враження, що природа враз відкрила всі свої смарагди і розклала обабіч доріг.
Так само і стежки петляли лісом і пагорбами, то підступаючи до берега якогось озера, то тікаючи від нього, натикаючись в лісі на оглядові вежі з краєвидом, що захоплює навіть під час дощу.
Під дощем в лісі панують інші кольори. Зелені і сірі, зелено-жовті, жовто-сірі, різні відтінки сірого і зеленого - кольори, що непомітно перетікають один в другий і разом складають досконалу картину природи. Під час дощу проявляються інші запахи, які загострюються через чисте, свіже повітря: квіти, трави, сосни, хвойна смола, деревина, запах озера. Іноді хотілося просто спинитися і дихати.
В лісі було тихо, час перестав для нас існувати. Так зовсім неочікувано ми бачили кількох диких тварин: зайця, куницю і білку. Здавалося, ми одні, хоча іноді зустрічалися фіни, які йшли нам на зустріч, в бік виходу. Ніхто не залишався ночувати в лісі, крім нас.
Варто сказати, що похід і стоянка в лісах Фінляндії - це дуже популярний вид активності, який місцеві люблять. Тому вони ставляться відповідально до збереження лісу і перебування людини на природі.
Вогонь можна розпалювати лише у спеціально відведених місцях, які безпечно огороджені й облаштовані ґратками для того, аби варити обід чи смажити м'ясо. Всюди є лавочки, щоб сидіти навколо вогню, а деінде є накриття від дощу, вітру і снігу.
Ми розклали свій намет прямо всередині навісу, щоб було затишніше під час дощу, який, хоч і не великий, не вщухав всю ніч |
Крім того, в кожному такому відведеному місці поряд є сарайчик, де повно дров, лежить пилка і сокира. Можна брати стільки дров, скільки потрібно тобі для вогню. Такі запаси регулярно поповнюються працівниками національних парків.
Але і це ще не все. Поряд з місцем стоянки є туалет. На вигляд такий, як в наших селах, тільки чистенький і без запаху. "Сухий туалет", як названо його на сайті парку, має унітаз, запаси туалетного паперу і серветки для рук, тирсу, якою засипаєш після себе, сміттєві пакети - майже, як удома, тільки за віконцем - сосни.
Ми варили вечерю і потім довго пили чай, дивилися на озеро перед нами і читали до півночі книги. Білі ночі без проблем дозволяють здійснювати будь-які активності допізна:).
З білими ночами ми вже познайомилися у 2015 в Ісландії.
Вранці ми побачили, як білі лебеді прилетіли на озеро. Це було вишенькою на нашому тортику відпочинку.
На місце нашої стоянки прийшов рибалка, в пакеті якого стрибала ще жива риба. Він почав розводити вогонь, щоб зварити собі каву. Фін взагалі не говорив англійською, тому ми всі спочатку замовкли, а потім Вітя за допомогою жестів поділився з ним наколотими дровами, каріматом, за що отримав шматок якоїсь деревини, яка швидко розпалює вогонь, коли навколо все вологе. Це було досить доречно, тому що, як і в Ісландію, пальник ми не брали.
Ще ми були вражені, що певні ділянки лісу були облаштовані для людей з особливими потребами. Від самої парковки для машин вела дерев'яна платформа, якою людина може доїхати або дійти з візочком чи поводирем до місця барбекю з дровами. Природа доступна для всіх.
Порвоо
Після такого чудового відпочинку в лісі ми рушили у невелике містечко Порвоо, що поблизу Гельсінкі. Порвоо - друге найдавніше місто Фінляндії, де ще збережено дерев'яні будиночки, стару церкву й атмосферу того, що найкрасивіші речі виготовляються вручну.Зараз на старих вуличках повно магазинів з етнотоварами і сувенірами, відкриті крамниці з антикваріатом, куди можна зазирнути, як в музей, і художні галереї.
Для мене це була церква мрійників: поряд з образом Діви Марії - вітрильний фрегат і фреска єдинорога і все це під звуки готичного органу :) |
На останок нашої подорожі ми ще раз пішли в сауну. Цього разу у не зовсім звичну. І я раджу всім відвідати її.
Справа в тому, що на території старого порту в Гельсінкі якісь любителі сауни власноруч збудували невеликий будиночок і облаштували його для сауни, що, між іншим, досить не проста робота. Потрібно поставити піч, нанести каміння, обшити стіни так, щоб трималась температура. Це досить відома у місті Сомпасауна (Sompasauna), яка є безкоштовною абсолютно для кожного. Можна користуватися коли хочеш. Ввечері напевно її хтось вже розпалив, тому найзручніше прийти після робочого часу. А вранці чи вдень потрібно розпалити самому.
На волонтерських засадах люди приносять сюди дрова, чисту воду, ремонтують і вдосконалюють сауну. Вона облаштована всередині так, що там одночасно вміщається десь до 15 людей. Знаходиться вона на березі Фінської затоки у старому порту. Отже, вид з панорамних вікон сауни просто шалений - на старе місто і затоку. В холодній затоці можна купатися, що є дуже крутим бонусом після гарячої сауни з паром. Навпроти порту знаходиться острів з міським зоопарком, звідки чути крики диких тварин, а особливо рев лева. Атмосферно!
Не судіть за цим фото про стан Сомпасауни. Фотографувати ближче не могла, оскільки там були оголені відвідувачі. Сауна - та, що з "мозаїкою" |
Умови там досить базові, але все чисто і просто. Є полички зовні, куди можна скласти свій одяг, є вішаки, де ти лишаєш рушник чи куртку, є дерев'яні сходи у затоку.
Треба бути готовим, що фіни і фінки разом ходять у сауну голяка, і це є звичним у їхньому суспільстві. Спочатку мені були трохи важко кудись подіти свої очі, але я просто закривала їх і релаксувала. Ми були в купальних костюмах, і ще пару місцевих хлопців були в плавках. Більшість відвідувачів були голяком від молодих дівчат до чоловіків за п'ятдесят.
Я думала якісь час, чи йти в цю сауну, навіть хотіла чекати на Вітю в машині, але зовсім не пожаліли, що пішли попаритися і зануритися у холодні фінські води :).
Фінляндія - це остання країна північної Європи, куди я потрапила після Норвегії, Данії, Швеції, Литви, Латвії, Естонії та Ісландії. Однозначно можу сказати, що у мене особлива любов до нордичних країв. Якась є особливість у їхньому мінімалізмі, простоті, вмінню радіти звичайним речам, як от теплим променям сонця, водоймам чи лісам. Обов'язково повертатимусь в ці місця, що вже не раз робила.
Бюджет подорожі і мандрівні нотатки.
Ми летіли МАУ прямим рейсом з Києва за 75 євро в обидва боки. Як я вже писала, нас ще і пересадили у бізнес-клас.
Пересувалися країною ми на машині. Орендували Toyota Yaris Hybrid за 167 євро на 4 дні. Це точно дешевше, ніж пересуватися потягами на двох за нашим маршрутом.
Бензин вийшов 49 євро, проїхали приблизно 650 км (вартість бензину 1,44 євро/л).
Парковки в містах ми всюди знаходили безкоштовні. В основному вони біля міських парків. На вихідних такі парковки безкоштовні необмежену кількість часу. В будні дні - від 60 до 90 хв.
Парковки біля національних парків безкоштовні.
Їли ми весь час в буфетах, а вранці готували вдома. Буфети - від 7,9 до 11,50 євро з людини.
Ціни високі на житло і транспорт, але досить доступні на їжу (буфет) і на одяг і взуття (я спеціально дивилася кілька вітрин, на шопінг не було часу).
Жили ми три ночі по Airbnb за цінами від 23 до 35 євро за кімнату. У вартість нашої найдешевшої кімнати входив сніданок і сауна за додаткові 3 євро :).
Одну ніч ночували в наметі в лісі.
Коментарі
Дописати коментар