Блог про подорожі Ані Бурлаки: 70+ країн на 5 континентах

Низькі халупки з глини і дахом з пальмових листів. Щоб зайти туди, потрібно зігнутися і робити все сидячи. Ці будівлі - дім і кухня Джонатана, невисокого худорлявого чоловіка, який робить екскурсії для туристів у своє селище. Місто Перебуваючи у Кенії у великих містах і маленьких селах, ми зіткнулися з тим, які напрочуд підприємливі кенійці. У Найробі, столиці, мільйони невеличких майстерень з ремонту машин, техніки, одягу, магазинчиків з будь-якими товарами, продовольчі і непродовольчі ринки. Кожен зайнятий справою, здебільшого дрібним підприємництвом, метушиться, як мурашка, від сходу сонця, розкладаючи свої товари, до заходу, рахуючи зароблену копійку. Ранок починається зі штовхання перед собою візка з коробками і товарами. Так само він і закінчується. Підлітки грають у футбол біля старовинної португальської фортеці на півдні Кенії у місті Момбаса Пляжне містечко На березі океану кенійці пристосовані до вуличної пляжної торгівлі сувенірами чи дрібними послугами, як-то сі

У бухті Кіліфі у Кенії стоїть на якорі одномачтовий човен Мусафір (з араб. "мандрівник"). Він не виходить у відкрите море. На човні відбуваються будівельні роботи, і з кожним місяцем він стає все більш облаштованим для великого плавання навколо світу. Мусафір - це велика мрія, мрія кожного з нас, втілена руками одного австралійця. Все почалося з однієї людини і, здавалося, недосяжної мрії - з нуля побудувати невеликий корабель, на якому здійснити навколосвітню подорож. Три роки тому не було нічого, а тепер Мусафір стоїть на якорі, зробивши своє перше коротке плавання з Кіпіні у Кіліфі. До проекту з часом приєдналися кілька людей, які своєю працею та невеликими інвестиціями роблять подорож Мусафіра можливою. Ще потрібно багато зробити: закріпити дошки на палубі, оздобити трюм, щоб він був придатний для зберігання і транспортування товару, поставити мотор і гвинт, організувати побут і - рушати у відкрите море на зустріч пригодам, далекім краям, за обрій, за який веде вс

Теплий Індійський океан нікого не залишить байдужим. Широка смуга пляжу вкрита дрібним білим піском, лагідним на дотик. Навколо – кокосові пальми та баобаби. А вода – блакитна, бірюзова, синя, прозора, з білими хвилями і гігантськими припливами. Важко відірвати очі від далекого синього обрію. Мабуть, найкращі пляжі знаходяться на південь від Момбаси, другого за населенням міста в Кенії. Серед них – пляж Діані, де відпочивали ми. Далі на північ – популярні Ватаму, Малінді, та зовсім далі – острів Ламу з піщаними дюнами і маленьким затишним містом зі старими будиночками суахілі. Пляжі тепер в основному порожні, тому насолоджуватися можна нескінченно. Але океан в Кенії – це не лише валятися на пляжі. Береги цієї країни – ідеальне місце для підводного плавання з маскою. Завдяки чистій воді і багатій водній фауні можна годинами спостерігати за яскравими рибами і крабами. Головне – призвичаїтися плавати з маскою. Місцеві хлопці пірнають за великими восьминогами, з яких потім гот

Африканські народи і досі поділені на племена. Але абсолютна більшість з них вже давно адаптувалася до сучасної цивілізації. І лише деякі бережуть свої давні традиції. Зокрема кочівники масаї. Вони носять характерний одяг, мають палиці у якості зброї та живуть серед диких тварин савани. Побувати в їхньому селі – надзвичайно цікавий досвід. Це плем'я живе неподалік парку Амбоселі в савані з виглядом на білу гору Кіліманджаро Масаї живуть групами по 100-150 людей. В селах, які вони будують власноруч, будинки розташовуються колом. Роблять їх жінки з коров'ячих екскрементів, змішаних з попелом. Спочатку робиться дерев'яний каркас, який потім обмазується послідом. Такий будинок служить 9-10 років, йому не страшні дощі, і це на 100% екологічне житло. У будиночках невеликий вхід, зовсім немає вікон, є лише малесенький отвір, розміром з велике яблуко, через який виходить дим з кухні, і проходить вузький промінь світла всередину. Так зроблено для того, щоб у дім не залітал

Гора Кіліманджаро - найвища вершина Африки (5895 м). Масаї називають її "біла гора". Але з 1912-го року Кіліманджаро втратила 80% свого снігового покрову через зміну клімату. Вчені рахують, що до 2033-го року весь сніг розтане. Це буде неминучою катастрофою для тварин савани і людей, які живуть у Кенії і Танзанії, тому що біла гора повністю забезпечує їх водою зараз. Якщо, звичайно, раніше того часу не трапиться нове виверження, адже Кіліманджаро - це діючий вулкан, 400 метрів від вершини якого є розплавлена магма. Останнє виверження було 360 тисяч років тому. З того часу на вулканічних породах утворилася савана з багатою флорою та чисельними тваринами, на території якої розташовано багато національних парків. В одному з них, Амбоселі, ми зараз знаходимося. Не дивлячись на те, що це - найвища гора Африки, Кіліманджаро не так легко побачити :). Весь день вулкан повністю вкритий хмарами і парою настільки щільно, що, дивлячись на горизонт, неможливо здогадатися, що в

У Кенії налічується понад 50 національних парків та заповідників, де в дикій природі живуть л еви, леопарди, слони, жирафи, бегемоти і найбільша в світі колонія рожевих фламінго. І це далеко не повний перелік тварин.  Найпопулярнішим парком, який відвідує більша половина всіх туристів Кенії, є Масаї Мара (Maasai Mara National Reserve). Тут можна побачити так звану "велику п'ятірку": лева, леопарда, слона, буйвола і чорного носорога. Причому останнього в Кенії можна знайти тільки тут і на озері Накуру, оскільки цей вид на межі вимирання.  Масаї Мара також відомий тим, що щороку у червні і жовтні тут можна спостерігати велику міграцію тварин, які через зміну сезонів (початок зими чи літа на Південній півкулі) мігрують з Танзанії у Кенію і навпаки. Цілі стада антилоп, зебр, газелей та інших звірів збираються в одному місці, щоб перейти річку і попрямувати до тієї частини парку, в якій зараз літо. Але популярність Масаї Мара має один недолік для нас особисто - завел