Блог про подорожі Ані Бурлаки: 70+ країн на 5 континентах

Низькі халупки з глини і дахом з пальмових листів. Щоб зайти туди, потрібно зігнутися і робити все сидячи. Ці будівлі - дім і кухня Джонатана, невисокого худорлявого чоловіка, який робить екскурсії для туристів у своє селище. Місто Перебуваючи у Кенії у великих містах і маленьких селах, ми зіткнулися з тим, які напрочуд підприємливі кенійці. У Найробі, столиці, мільйони невеличких майстерень з ремонту машин, техніки, одягу, магазинчиків з будь-якими товарами, продовольчі і непродовольчі ринки. Кожен зайнятий справою, здебільшого дрібним підприємництвом, метушиться, як мурашка, від сходу сонця, розкладаючи свої товари, до заходу, рахуючи зароблену копійку. Ранок починається зі штовхання перед собою візка з коробками і товарами. Так само він і закінчується. Підлітки грають у футбол біля старовинної португальської фортеці на півдні Кенії у місті Момбаса Пляжне містечко На березі океану кенійці пристосовані до вуличної пляжної торгівлі сувенірами чи дрібними послугами, як-то сі

Африканські народи і досі поділені на племена. Але абсолютна більшість з них вже давно адаптувалася до сучасної цивілізації. І лише деякі бережуть свої давні традиції. Зокрема кочівники масаї. Вони носять характерний одяг, мають палиці у якості зброї та живуть серед диких тварин савани. Побувати в їхньому селі – надзвичайно цікавий досвід. Це плем'я живе неподалік парку Амбоселі в савані з виглядом на білу гору Кіліманджаро Масаї живуть групами по 100-150 людей. В селах, які вони будують власноруч, будинки розташовуються колом. Роблять їх жінки з коров'ячих екскрементів, змішаних з попелом. Спочатку робиться дерев'яний каркас, який потім обмазується послідом. Такий будинок служить 9-10 років, йому не страшні дощі, і це на 100% екологічне житло. У будиночках невеликий вхід, зовсім немає вікон, є лише малесенький отвір, розміром з велике яблуко, через який виходить дим з кухні, і проходить вузький промінь світла всередину. Так зроблено для того, щоб у дім не залітал